До одномембранних
органел належать:
- ендоплазматична сітка, ендоплазматичний ретикулум;
- комплекс або апарат Гольджі;
- лізосоми;
- вакуолі;
- пероксисоми.
- ендоплазматична сітка, ендоплазматичний ретикулум;
- комплекс або апарат Гольджі;
- лізосоми;
- вакуолі;
- пероксисоми.
ЕПС - внутріклітинна органела еукаріотичних клітин, що
представляє собою розгалуджену систему з оточених однією мембраною сплющених
порожнин, бульбашок і канальців, цистерн, трубочок, везикул. Везикули –
маленькі, оточені мембраною пухирці, що забезпечують перенесення тих речовин,
що синтезуються.
Площа мембран ендоплазматичного
ретикулума складає більше половини загальної площі всіх мембран клітини.
Мембрана ЕПР морфологічно ідентична оболонці клітинного ядра і складає з нею
одне ціле. Таким
чином, порожнини ендоплазматичного ретикулума відкриваються в міжмембранну
порожнину ядерної оболонки
Ендоплазматичний ретикулум не є стабільною структурою
і схильний до частих змін.
Виділяють два типи ЕПР:
-
шорсткий (гранулярний) ендоплазматичний ретикулум
-
гладкий (агранулярний)
ендоплазматичний ретикулум.
На
поверхні шорсткого ендоплазматичного ретикулума знаходиться велика кількість
рибосом, які відсутні на поверхні гладкого ЕПР.
Шорсткий та гладкий ендоплазматичний ретикулум
виконують деякі різні функції в клітині. Шорсткий ендоплазматичний ретикулум
має дві функції: синтез білків і виробництво мембран. Гладкий ендоплазматичний
ретикулум бере участь в багатьох процесах метаболізму. Ферменти гладкого
ендоплазматичного ретикулума беруть участь в синтезі ліпідів і фосфоліпідів,
жирних кислот і стероїдів. Також агранулярний ендоплазматичний ретикулум грає
важливу роль у вуглеводному обміні, знезараженні клітин і запасанні кальцію.
Функції обох типів ЕПС пов’язані із
синтезом і транспортом речовин.
Комплекс
Ґольджі, (апарат Ґольджі, тільце Ґольджі) - одномембранна органела, утворена
із десятків сплющених дископодібних цистерн, мішечків, трубочок, везикул.
Внутрішній між
мембранний простір заповнений матриксом, який містить спеціальні ферменти.
Апарат Гольджі
має дві зони:
1)
Зона формування – сюди за допомогою везикул надходить
матеріал, який синтезується в ЕПС.
2)
Зона дозрівання – тут формується секрет і секреторні
мішечки.
Цей секрет
накопичується на термінальних ділянках АГ, звідки відбруньковуються секреторні
везикули. Зазвичай ці везикули переносять секрет за межі клітини.
Функції АГ:
1.
Накопичення та модифікування макромолекул, які синтезуються в ЕПС.
2.
Утворення складних секретів і секреторних везикул.
3.
Синтез і модифікація вуглеводів, утворення
глюкопротеїдів.
4.
Утворення лізосом.
5.
Утворення пероксидом.
6.
Оновлення плазмалеми (завдяки утворенню мембранних
везикул, які надалі зливаються з клітинною мембраною).
Вакуолі – це великі
пухирці або порожнини цитоплазмі рослинних клітин, заповнені водним вмістом.
Тонопласт – це мембрана товщиною 4-6 нм, що
оточує вакуолю.
Клітинний сік – внутрішній водний розчин
вакуолі, який містить розчинені солі, цукри, органічні кислоти, пігменти,
амінокислоти, білки та інші органічні і неорганічні речовини. Хімічний склад і
концентрація клітинного соку дуже
мінливі.
Вакуолі відіграють основну роль у поглинанні
води рослинними клітинами.
Вода зазвичай
надходить у концентрований клітинний сік шляхом осмосу. У результаті в клітині
розвивається тургор ний тиск і цитоплазма притискається до клітинної стінки.
Пігменти, що
можуть міститися в клітинному соку визначають забарвлення плодів, квіток.
В вакуолях
можуть накопичуватися продукти метаболізму. Алкалоїди і таніни виконують
захисну функцію, запобігаючи виїданню таких рослин тваринами.
Деякі компоненти
клітинного соку (сахароза, мінеральні
солі) відіграють роль запасних поживних речовин.
Клітинний сік
може містити фітогормони, фітонциди, ферменти.
Лізосоми – невеликі круглі тільця, відмежовані мембраною. В лізосомах містяться ферменти що розщеплюють білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти.
Маючи здатність
активно перетравлювати поживні речовини,
лізосоми беруть участь у видаленні частин клітини, цілих клітин та органів, що
відмирають у процесі життєдіяльності.
Пероксисоми – це
універсальний органоїд еукаріотичних клітин, мембранні бульбашки діаметром 0,15
– 0,25мкм. Функція пероксисомрозщеплення дволанцюгових жирних кислот, які
надходять до клітин з їжею.
Немає коментарів:
Дописати коментар