четвер, 22 травня 2014 р.

Характеристика прокаріотів. Царство Дроб'янки

«Характеристика прокаріотів»


                                                                                               Викладач:
                                                                                               Бабич І. В.




Тема: Характеристика прокаріотів. Царство Дроб'янки


Царство Дроб’янки -  без'ядерні живі організми  - прокаріоти. Це одноклітинні, колоніальні, рідше багатоклітинні організми, які  не мають, в клітинах ядер, а генетична інформація зосереджується у вигляді нуклеоїду – ділянка цитоплазми, не обмежена мембраною,  де розташована ДНК. Дроб'янки в своїх клітинах не мають мітохондрій, пластид, ЕПС.
Дроб’янки характеризуються швидким розмноженням поділом клітини, брунькуванням.
Живуть в різних умовах – в грунті, повітрі, солоних і прісних водах, в інших організмах.
Царство поділяється на два підцарства: Бактерії і ціанобактерії.
БАКТЕРІЇ – мікроскопічні одноклітинні прокаріоти. Розміри – до 100 мкм.
1673 р.  – А. Левенгук вперше спостерігав бактерії через самостійно сконструйований мікроскоп.
Замість ядра в клітинах міститься нуклеоїд, в цитоплазмі є дрібні рибосоми,  можуть бути включення, зовні клітини оточені  клітинною стінкою.  (Детальніше про будову клітини бактерій в доповіді учня).
За формою бактеріальні клітини можуть бути:
1)    Кулясті – коки, кулясні зібрані в пари – диплококи, в ланцюжки – стрептококи, грона – стафілококи.
2)    Паличкоподібні – бацили,
3)    Звивисті – спірили і спірохети,
4)    Вигнуті, паличкоподібні у формі коми – вібріони.
За способом живлення бактерії поділяються на автотрофи та гетеротрофи. Серед автотрофів є фотосинтезуючі і хемосинтезуючі . Серед гетеротрофів є сапрофітні і паразитичні.
За потребою у кисні бактерії поділяють на:
1)    Аеробні – потребують вільний молекулярний кисень.
2)    Анаеробні – живуть у без кисневому середовищі.
Розмножуються бактерії  швидко, поділом клітини, у деяких може відбуватися примітивний статевий процес (кон’югація).
ЦІАНОБАКТЕРІЇ – одноклітинні, колоніальні, багатоклітинні прокаріотичні автотрофи.
Клітина ціанобактерій зовні вкрита твердою і товстою клітинною стінкою, яка ослизнюючись може мати слизовий чохол. В цитоплазмі є мембранні структури, рибосоми, фотосинтезуючі пластини, вакуолі, включення. Роль ядра виконує нуклеоїд.  В клітинах виявлено понад  пігментів, найчастіше це хлорофіл  і фікоціан.
Розмножуються ціанобактерії поділом клітин, фрагментацією колоній, у деяких є примітивний статевий процес.
Живуть у найрізноманітніших екологічних умовах.
Роль дроб’янок  в природі і житті людини
Роль бактерій:
1.     Беруть участь в кругообізі речовин.
2.     Утворюють грунт та підвищують його родючість.
3.     Забезпечують розкладання і мінералізацію органічних решток.
4.     Деякі здатні фіксувати вільний азот та акумулювати його в грунті  (бульбочкові).
5.     Автотрофні утворюють та накопичують органічні речовини.
6.     Деякі симбіотичні бактерії оселяючись в кишечниках сприяють травленню.
7.     Спричинюючи бродіння використовуються в господарській діяльності людини.
8.     Деякі використовуються для отримання антибіотиків.
9.     Патогенні є збудниками захворювань.
Роль ціанобактерій:
1.     Синтезують органічну речовину.
2.     Здатні фіксувати вільний азот.
3.     Першими заселяють вільні місця створюючи грунт.
4.     З деяких виробляють ліки.
5.     Спричинюють «цвітіння води"
Узагальнення та систематизація знань.
Тестові питання для закріплення:
1)    У клітинах дроб’янок немає: а) нуклеоїду, б) ядра, в) рибосом, г) плазматичної мембрани.
2)    «Цвітіння» водойм спричинюють: а) усі дроб’янки, б) спірохети, в) деякі види бактерій, г) деякі види ціанобактерій.
3)    Кулясті бактерії називаються: а) бацили, б) вібріони, в) коки, г) спірохети.
4)    Дроб’янки, які не потребують кисню називаються: а) аеробні, б) анаеробні, в) чемосинтезуючі, г) фотосинтезуючі.
5)    Бактерії вперше спостерігав: а) Івановський, б) Уотсон, в) Левенгук, г) Дарвін.
Повідомлення домашнього завдання
§35-36

Підготувати повідомлення на тему:  «Бактеріальні захворювання»

середа, 14 травня 2014 р.

Вікторина

Увага! З 19 по 21 травня в училищі проводиться біологічна вікторина "Загадки природи". До участі запрошуються всі бажаючі. Завдання можна взяти в 316 каб.

пʼятниця, 11 квітня 2014 р.

Критерії оцінювання

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З БІОЛОГІЇ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ
При оцінюванні рівня навчальних досягнень з біології враховується:
- рівень оволодіння біологічними ідеями, що становлять важливу складову загальнолюдської культури: рівні організації живої природи, зв'язок будови і функцій організмів, історичний розвиток органічного світу, різноманітність організмів, цілісність і саморегуляція живих систем, зв'язок людини і природи;
- рівень умінь використовувати теоретичні знання у практичній діяльності, під час розв'язування задач чи вправ різного типу, уміння робити висновки та узагальнення на основі практичної діяльності;
- рівень оволодіння практичними уміннями та навичками спостереження та дослідження природи, виконання лабораторних та практичних робіт.
Всі види оцінювання навчальних досягнень учнів  здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.
Рівні навчальних досягнень учнів
Бали
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I. Початковий
1
Учень (учениця) з допомогою вчителя або з використанням  підручника (робочого зошита) розпізнає і називає окремі біологічні об'єкти; знає правила техніки безпеки при виконанні лабораторних та практичних робіт
2
Учень (учениця) намагається відтворити окремі факти, з допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита), наводить елементарні приклади біологічних об'єктів і їх окремі ознаки; за інструкцією і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторні та практичні роботи без оформлення
3
Учень (учениця) відтворює окремі факти, з допомогою вчителя або з використанням підручника фрагментарно характеризує окремі ознаки біологічних об'єктів; відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді; за інструкцією і з допомогою вчителя  фрагментарно виконує лабораторні та практичні роботи без належного оформлення

II. Середній
4
Учень (учениця) з допомогою вчителя або з використанням підручника відтворює незначну частину навчального матеріалу, дає визначення окремих біологічних понять, дає неповну характеристику загальних ознак біологічних об'єктів; у відповідях може допускати помилки; за інструкцією і з допомогою вчителя  виконує лабораторні та практичні роботи з неповним їх оформленням
5
Учень (учениця) відтворює основний зміст навчального матеріалу, відповідаючи на запитання вчителя; характеризує загальні ознаки біологічних об'єктів; дає визначення окремих біологічних понять; наводить приклади, що ґрунтуються на матеріалі підручника; у відповідях може допускати помилки; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи, частково оформляє їх
6
Учень (учениця) самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал, частково дотримується логіки його викладу; відповідає на окремі запитання; у цілому правильно вживає біологічні терміни; характеризує будову та функції окремих біологічних об'єктів за планом; у відповідях допускає помилки; розв'язує прості типові біологічні вправи і задачі з допомогою вчителя; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх без висновків

III. Достатній
7
Учень (учениця) самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу, застосовуючи необхідну термінологію; розкриває суть біологічних понять; характеризує основні положення біологічної науки, допускаючи у відповідях неточності; розв'язує прості типові біологічні вправи і задачі звертаючись за консультацією до вчителя; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, робить висновки з допомогою вчителя
8
Учень (учениця) самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені запитання, допускаючи у відповідях неточності; порівнює біологічні об'єкти, явища і процеси живої природи, встановлює відмінності між ними; виправляє допущені помилки; розв'язує типові біологічні вправи і задачі користуючись алгоритмом; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, робить неповні висновки
9
Учень (учениця) вільно відтворює навчальний матеріал та відповідає на поставлені запитання; з допомогою вчителя встановлює причинно-наслідкові зв'язки; дає порівняльну характеристику біологічним об'єктам явищам і процесам живої природи; розв'язує стандартні пізнавальні завдання; виправляє власні помилки; самостійно розв'язує типові біологічні вправи і задачі; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить  нечітко сформульовані висновки

IV. Високий
10
Учень (учениця) системно відтворює навчальний матеріал у межах програми; дає повні, змістовні відповіді на поставлені запитання; розкриває суть біологічних явищ, процесів; аналізує, систематизує, узагальнює, встановлює причинно-наслідкові зв'язки; використовує знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв'язує біологічні вправи і задачі у межах програми; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить чітко сформульовані висновки
11
Учень (учениця) логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал у межах програми; обґрунтовано відповідає на запитання; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи; наводить приклади, що ґрунтуються на власних спостереженнях; оцінює біологічні явища, закони; виявляє і обґрунтовує причинно-наслідкові зв'язки; аргументовано використовує знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв'язує біологічні вправи і задачі; за інструкцією ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить логічно побудовані висновки
12
Учень (учениця) виявляє міцні й глибокі знання з біології; вільно відповідає на ускладнені запитання, з використанням міжпредметних зв'язків; самостійно характеризує біологічні явища і процеси, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв'язання; користується джерелами інформації, рекомендованими вчителем; вільно розв'язує біологічні вправи і задачі різного рівня складності відповідно до навчальної програми; ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить самостійні обґрунтовані висновки

Контрольна робота по генетиці (задачі)


Варіант 1
1.      У помідорів ген пурпурного забарвлення стебел домінує над геном зеленого забарвлення. Якщо схрестили рослину з зеленим стеблом з гомозиготною рослиною з пурпурним стеблом, то якою буде  серед нащадків частка рослин із пурпурними стеблами?
2.     У кішок ген чорного забарвлення шерсті домінує над геном рудого. Які були батьки за генотипом і фенотипом, якщо нащадки першого покоління мали розщеплення за генотипом  1 : 2 : 1, а за фенотипом 3 чорних кошеняти і 1 руде?
3.     У гороху довге стебло і жовте забарвлення насіння домінують над коротким стеблом і зеленим забарвленням. Яких нащадків слід очікувати від схрещування гетерозиготної особини за обома ознаками з рослиною, що має коротке стебло і зелені горошини?




Варіант 2
1.     У квасолі чорне забарвлення насіння домінує над білим. Визначте яким буде насіння  від таких схрещувань: Аа×аа; Аа×Аа; АА×аа?
2.     У людини корі очі домінують над блакитними. Яка ймовірність народження блакитноокої дитини від шлюбу блакитноокого чоловіка і гетерозиготної кароокої жінки?
3.     У мухи дрозофіли сіре забарвлення і нормальні крила – домінантні ознаки, а чорне забарвлення, зачаткові крила – рецесивні. Яка ймовірність отримати потомство з сірим забарвленням і зачатковими крилами, якщо схрестити особини, які обидві гетерозиготні за двома ознаками?







Варіант 3
1.     У кроликів чорна шерсть домінує над білим забарвленням. Яких нащадків можна отримати в першому поколінні від схрещування гомозиготного чорного самця з білою самкою?
2.     У гороху може бути червоне забарвлення квіток і рецесивне біле. Яке потомство слід чекати від схрещувань: Аа×аа; АА×аа?
3.     У людини карі очі домінують над блакитноокими, а темне забарвлення волосся над світлим.  Блакитноокий гетерозиготний брюнет одружився з блондинкою з карими очима, яка гомозиготна за обома ознаками. Які фенотипи можуть мати їхні діти?







Варіант 4
1.     У курей  ноги з оперенням домінують над голими. Яких курчат можна отримати від схрещування гетерозиготного півня з куркою з голими ногами?
2.     Один із сортів пшениці може мати червоний і білий колос. Відомо, що червоний домінує. Які рослини утворяться від схрещування гомозиготної рослини з червоним колосом з гомозиготною рослиною з білим колосом, та яких нащадків слід очікувати в другому поколінні F2?
3.     У кролика звичайна шерсть домінує над довгою ангорською, а стоячі вуха над клаповухістю. Яке потомство буде від схрещування самця із звичайною шерстю і стоячими вухами, який є гомозиготним за обома ознаками, із довгошерстою клаповухою самкою?