Для 14-2 Дистанційне навчання

План – конспект

 заняття з біології на тему:

«Закономірності дії екологічних факторів на живі організми»

Запитання до учнів

Які фактори зовнішнього середовища впливають на живі організми?

Запропонуйте свою класифікацію цих факторів

У чому виражається вплив екологічних факторів на живі організми?

 Вивчення нового матеріалу

Середовище існування – це та частина природи, яка оточує живий організм і з якою він безпосередньо взаємодіє.

Складові частини й властивості середовища різноманітні та мінливі.

Пристосування організмів до середовища називають адаптаціями. Здатність до адаптацій – одна з основних властивостей життя взагалі, бо вона забезпечує саму можливість його існування, можливість організмів виживати й розмножуватися в певних умовах середовища.

Екологічні фактори – це окремі властивості або елементи середовища, які впливають на організми. Фактори середовища різноманітні, мають різну природу й специфіку дії.

Складання схеми

Пояснення схеми, конспектування основних визначень

Абіотичні фактори – це сукупність умов неживої природи, що прямо чи побічно впливають на живі організми. Це температура, світло, радіоактивне випромінювання, тиск, вологість повітря, сольовий склад води, вітер, течії, рельєф місцевості.

         Біотичні фактори – це форми впливу живих істот одна на одну.  Кожен організм постійно зазнає прямого або опосередкованого впливу інших істот, вступає у зв'язок із представниками свого виду й інших видів – рослинами, тваринами, мікроорганізмам, залежить від них і сам впливає на них.

         Антропогенні фактори – це форми діяльності людського суспільства, що призводять до зміни природи як середовища існування інших видів або безпосередньо позначаються на їхньому житті. Значення антропогенних впливів на увесь живий світ Землі продовжує стрімко зростати. Зараз доля всіх видів організмів перебуває у руках людського суспільства, залежить від антропогенного впливу на природу.

Розповідь

         Той самий фактор середовища має різне значення в житті організмів різних видів, що живуть спільно. Наприклад, сильний вітер узимку несприятливий для великих тварин, які живуть відкрито, але не діє на більш дрібних, які ховаються в норах або під снігом. Сольовий склад грунту важливий для живлення рослин, але байдужий для більшості наземних тварин тощо.

         Деякі властивості середовища залишаються відносно постійними протягом тривалих періодів часу в еволюції видів – сила тяжіння, сонячна радіація, сольовий склад океану, властивості атмосфери.        

         Більшість екологічних факторів – температура, вологість, вітер, опади, наявність укриттів або їжі, хижаки, паразити, конкуренти – дуже мінливі в просторі і часі. Ступінь мінливості кожного з цих факторів залежить від особливостей середовища існування. Наприклад, температура сильно варіюється на поверхні суходолу, але майже постійна на дні океану або в глибині печер. Паразити ссавців живуть в умовах надлишку їжі, тоді як для вільних хижаків її запаси весь час змінюються слідом за зміною чисельності жертв.

         Зміни факторів середовища в часі можуть бути:

-         Регулярно-періодичними, змінюючи силу впливу у зв’язку з часом доби, сезоном року, ритмом припливів і відпливів в океані;

-         Нерегулярними, без чіткої періодичності, наприклад, зміни погодних умов у різні роки, явища катастрофічного характеру – бурі, зливи, обвали тощо;

-         Спрямованими, які діють протягом певних, іноді тривалих, відрізків часу, наприклад, у випадках похолодання або потепління клімату, заростання водойм, постійного випасу худоби на одній і тій самій ділянці тощо.

Незважаючи на велике різноманіття екологічних факторів і характеру їхнього впливу на організми, можна виявити низку загальних закономірностей.

ЗАКОН ОПТИМУМУ: Кожен фактор має лише певні межі позитивного впливу на організми.

Як недостатня, так і надлишкова дія фактора негативно позначається на життєдіяльності особин.

         Сприятлива сила впливу називається зоною оптимуму екологічного фактора.

Чим сильнішим є відхилення від оптимуму, тим більше виражена пригнічу вальна дія даного фактора на організм – зона песимуму.

Максимально й мінімально витримувані значення фактора – це критичні точки, за межами яких існування організму неможливе, настає смерть.

Межі витривалості між критичними точками називають екологічною валентністю живих істот стосовно конкретного фактора середовища.

Фактор, інтенсивність дії якого наближується до меж витривалості або виходить за них , називають обмежувальним.

Обмежувальні фактори визначають територію розселення виду – його ареал.

Оптимальна зона й межі витривалості організмів стосовно якого-небудь фактора середовища можуть зміщуватися залежно від того, з якою силою й у якому поєднанні діють водночас інші фактори. Ця закономірність одержала назву взаємодії факторів. Наприклад, спеку легше переносити в сухому, а не у вологому повітрі. Загроза замерзання значно вища під час морозу із сильним вітром, ніж у безвітряну погоду. Таким чином, той самий фактор у поєднанні з іншими здійснює неоднаковий екологічний вплив. Навпаки, однаковий екологічний результат може бути отриманий різними шляхами. Наприклад, в’янення рослин можна призупинити шляхом як збільшення кількості вологи в грунті, так і зниження температури повітря, що зменшує випаровування.

Домашнє завдання

1)    Вивчити матеріал §24, конспект

2)    Накреслити графік «Дія екологічного чинника»

3)    Підготувати реферат на тему «Загальні закономірності впливу екологічних чинників на організм» - за бажанням.

Домашнє завдання 1 курс

Порада для вивчення цитології

Важко вивчити функції органел клітини?

Не біда!

Фантазуйте!

Рослинна, тваринна, грибна клітини мають в своєму складі постійні структури – органели, які виконують певні функції. В клітині їх багато, можна заплутатись яка органела яку роль відіграє. Що ж робити? На допомогу може прийти ваша фантазія та вміння створювати асоціації.

         Наприклад, уявімо, що клітина – це певне місто.

В кожному місті є мерія, яка ним керує. Такі управлінські функції  в клітині виконує ядро.

В кожному місті існують вулиці і невеличкі підприємства, які на них розташовані що виготовляють продукцію необхідну мешканцям міста (пекарні, крамнички і т. д.). В клітині їх роль виконує ендоплазматична сітка з розміщеними на її поверхні рибосомами, функції якої синтез і транспорт речовин.

         Не відразу вироблені продукти можуть споживатися. Часто вони надходять на зберігання в великі склади, де можуть комплектуватися у набори, чи фасуватися. Їх роль в клітині виконує апарат Гольджі, де зберігаються і  модифікуються речовини. Зі складів товари можуть вантажівками експортуватися за межі міста, наприклад, на продаж. Такими вантажівками є везикули – пухирці апарату Гольджі.  

І маленьке місто і великий мегаполіс не можуть існувати без енергії, яку використовують на освітлення вулиць, забезпечення роботи транспорту, роботу підприємств, на побутові потреби жителів. В клітині функцію енергостанцій виконують двомембранні органели – мітохондрії. Через свою стратегічно важливу роль мітохондрії  мають певну автономію.

Щодоби жителі міст викидають величезну кількість непотребу на смітник. Набагато ефективніше було б це сміття не просто зберігати на звалищі, а правильно утилізовувати, переробляти, а  з компонентів створювати якісь нові речі. Клітина підійшла до цього питання грамотно і має в своєму складі смітєпереробний завод – лізосоми, основна функція яких розщеплення непотрібних клітині сполук, пошкоджених органел тощо.

В рослинних клітинах є великі вакуолі з клітинним соком. В місті – це водосховища питної води.

Більшість міст оточено муром, який оберігає його від непрошених гостей. Таким муром в клітині є мембрана, а вартовими – транспортні білки мембрани.

За таким прикладом ви можете придумати асоціації і до інших органел, чи  асоціації щодо їх будови. Використовуйте і розвивайте свою фантазію. Це значно полегшує запам'ятовування.

Бажаю успіху у вивченні цитології.

Біологічні задачі

Біологічні задачі в ЗНО

Вміння розв’язувати біологічні задачі – один із об’єктивних критеріїв оцінки глибини засвоєння матеріалу, тому щорічно в тестах ЗНО є кілька завдань пов’язаних з розв’язком задач. Тематика їх різна, але найчастіше зустрічаються задачі з молекулярної біології, генетики, екології.

Для успішного розв’язання задач учні повинні вміти аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки. Однак цих вмінь буде недостатньо. Розв’язати задачу учень зможе лише тоді, коли володітиме міцним теоретичним підґрунтям – треба знати закони і закономірності існування і функціонування живих систем, особливості біологічних процесів. Наприклад, для розв’язання задач з генетики необхідно володіти знаннями про закономірності встановлені Г. Менделем і Т. Морганом; для розв’язування задач з молекулярної біології треба знати закономірності Е. Чаргаффа, принцип комплементарності, процеси, що відбуваються на молекулярному рівні в клітині (кодування і реалізація спадкової інформації); для задач з генетики учневі потрібно розбиратися в екологічних пірамідах та ланцюгах живлення.

Розв'язати задачу не складно, головне навчитися це робити!

Будь-яка біологічна задача складається з двох частин – умови (сукупність даних) та запитання (проблема, яку розв'язують).

Як же правильно побудувати хід розв'язку біологічної задачі?

Порада:

1)     уважно прочитайте умову -  розберіться по що йдеться, в чому полягає суть запитання та якої теоретичної теми задача стосується;

2)    запишіть скорочено умову та величину, яку шукатимете (використовуйте умовні позначення);

3)    визначте який закон, закономірність чи принцип допоможе розв'язати дану задачу;

4)    застосовуючи вибраний закон (принцип, закономірність тощо), запишіть всі дії розвязку;

5)    перевірте правильність розвязку,  і відповідність його результату умові задачі і поставленого в задачі питання;

6)    запишіть відповідь на поставлене в задачі питання.

 Не варто «боятися» біологічних задач! Опануваит їх цілком реально.

В Училищі відбувся конкурс знавців біології та фізики "БІОФІЗИЧНІ ІГРИ"

Вітаю команду групи 16-1 з перемогою, та дякую команді групи 15-1 за участь у змаганні!