План – конспект
заняття з біології на тему:
«Основні
середовища існування організмів. Наземно-повітряне середовище»
Викладач:
Бабич
І.В
Хід
уроку
1. Організаційний етап
2.
Актуалізація
опорних знань і мотивація навчальної діяльності
Запитання
до учнів
Що таке
середовище існування?
Що таке
екологічні фактори? На які групи вони поділяються?
Наведіть
приклади абіотичних, біотичних,
антропогенних факторів.
Які середовища
існування живих організмів ви знаєте?
Яке з середовищ
існування є найбільш різноманітним?
3. Вивчення
нового матеріалу
Розповідь вчителя, бесіда, конспектування
Живі організми нашої планети населяють чотири основні
середовища існування: наземно-повітряне, водне, грунт, організми інших істот.
Наземно-повітряне середовище найрізноманітніше за своїми
умовами. Провідна роль серед абіотичних факторів тут належить освітленості,
температурі, вологості, газовому складу атмосфери.
Освітленість.
У спектрі сонячного проміння виділяють три ділянки, які
розрізняються за своєю біологічною дією:
- ультрафіолетову;
- видиму;
- інфрачервону.
Ультрафіолетові промені з довжиною хвильдо 0,29 мкм діють
згубно на живу матерію, але їх майже повністю поглинає озоновий екран
атмосфери. УФ промені з довжиною хвиль 0,29-0,4 мкм у великих дозах негативно
впливають на живі організми, спричинюють різні шкідливі біохімічні реакції, але
у малих дозах необхідні тваринам для синтезу в шкірі вітаміну D.
На
видимі промені із довжиною хвиль 0,41-0,74 мкм припадає понад 50% сонячного випромінювання,
яке досягає Землі. Завдяки їм, тварини можуть орієнтуватися в просторі, рослини
і деякі прокаріоти здатні до фотосинтезу.
Інфрачервоні
промені (понад 0,75 мкм) є джерелом теплової енергії для живих істот.
Відповідно
до потреб освітленості рослини поділяють на:
-
світлолюбних (мешканці відкритих, добре
освітлених місцезростань, мають високе стебло, розсічені листкові пластинки –
береза, сосна…);
-
тіньовитривалих (можуть зростати як на
відкритих місцевостях, так і витримувати певний ступінь затінку – дуб, липа,
бузок…);
-
тіньолюбних (ростуть в затінку, листки
темного кольору – плаун, квасениця, смерека…)
Фотоперіодизм
- реакція на тривалість світлового дня,
дає можливість організмам регулювати свої життєві функції залежно від сезону чи
часу доби.
По відношенню до світла у тварин можна
виділити дві групи: нічну, денну.
У
«денної» групи добре розвинений зір, вони здатні розрізняти кольори, часто
мають яскраве забарвлення. У представників нічної групи, а також у видів які
походять від предків, які вели нічний спосіб життя (родини вовчих, котячих), кольоровий зір не
розвинений, очі можуть мати великі розміри (сови, лемури).
Температура.
Температура
впливає на швидкість реакцій обміну речовин: низькі температури їх гальмують,
але надто високі можуть спричинити порушення структури і денатурацію білків.
Для більшості організмів оптимальні
значення температури знаходяться у досить вузьких межах - +10…30ºС. але в
неактивному стані живі організми здатні витримувати значно ширший діапазон
температур (від -200º до +100ºС) .
Анабіоз
– стан організму, за якого відсутні помітні прояви життєдіяльності внаслідок
значного гальмування процесів обміну речовин. Коли настають сприятливі умови,
істоти виходять із стану анабіозу і життєві процеси поновлюються.
Терморегуляція
– здатність підтримувати стале співвідношення між виробленням тепла в організмі
або його поглинанням із довкілля та втратами теплової енергії.
Хімічна
терморегуляція забезпечується збільшенням вироблення тепла у відповідь на
зниження температури довкілля. Фізична терморегуляція зумовлена змінами рівня
тепловіддачі.
Залежно
від рівня теплопродукції тварин поділяють на теплокровних і холоднокровних.
Теплокровні
здатні підтримувати температуру свого тіла на відносно сталому рівні не залежно
від її значених коливань у довкіллі (ссавці, птахи). У холоднокровних рівень
процесів обміну речовин значно нижчий, тому температура тіла залежить від
температури довкілля, що позначається на їхній активності.
Вологість.
У процесі пристосування до існування в
наземно-повітряному середовищі в організмів виробилися адаптації до економного
споживання вологи і підтримання її вмісту на сталому рівні.
У вищих рослин
посушливих місцезростань коренева система або здатна проникати на значну
глибину (сосна, верблюжа колючка), що дає змогу використовувати підґрунтові
води, або ж добре розгалужена у поверхневих шарах грунту (кактуси), що
забезпечує ефективне вбирання вологи за значної площі під
час короткочасних дощів. Часто листки видозмінюються на голки, лусочки, деякі
рослини здатні накопичувати вологу у листках або стеблах, інші переживають
посушливий період у вигляді підземних
видозмінених пагонів, тоді як їх надземна частина відмирає.
Тварини дістають вологу під час пиття,
з їжею, та у результаті розщеплення органічних сполук, переважно жирів.
Утриманню вологи сприяють покриви, що запобігають випаровуванню води. Тварини
посушливих місцевостей часто активні вночі, коли повітря вологіше, на період
тривалої посухи вони можуть впадати в діапаузу. Діапауза – період тимчасового
фізіологічного спокою тварин, коли у них призупиняється ріст, розвиток,
знижується загальний рівень обміну речовин.
Газовий склад повітря.
Головними
складовими нижніх шарів атмосфери є кисень (21%), вуглекислий газ (0,03%) та
азот (78%).
Кисень забезпечує аеробне дихання,
внаслідок якого організм дістає необхідну енергію. Анаеробне дихання –
безкисневе розщеплення органічних сполук (в умовах нестачі або повної
відсутності кисню).
Вуглекислий газ потрібний зеленим
рослинам для здійснення фотосинтезу.
4.
Узагальнення,систематизація,
контроль знань учнів.
Бесіда
Як впливають
на живі організми ультрафіолетові промені?
Що захищає від ультрафіолетових променів живі
організми, які живуть у наземно-повітряному середовищі?
Чим відрізняються тіньолюбні рослини від
тіньовитривалих?
Які температурні адаптації тварин ви знаєте?
5.
Підведення
підсумків уроку
Домашнє завдання
§25, вивчити конспект
Підготувати
реферат на тему: «Анабіоз в житті тварин» - за бажанням
Немає коментарів:
Дописати коментар