Тип Хордові. Ланцетник

Загальна характеристика, різноманітність типу Хордові

Хордові – це багатоклітинні вториннопорожнинні двобічносиметричні тришарові тварини, які на ранніх стадіях або протягом усього життя мають хорду. Тип Хордові за кількістю видів, яка перевищує 41 тис. у світі, (в Україні – близько 750) становить майже 3% загальної кількості видів усіх тварин. Ці тварини поширені по всій земній кулі і заселяють воду (ланцетники, хрящові та кісткові риби, земноводні), поверхню суші, товщу ґрунту, повітря (плазуни, птахи, ссавці). Хордові тварини мають ряд ознак.

Ознаки, які дістались хордовим від безхребетних тварин

1. Багатоклітинність (складаються з диференційованих клітин, які об'єднуються в тканини, органи, системи органів).

2. Вториннопорожнинність (наявний целом, який втратив свою головну опірну функцію, але зберіг захисне значення, зменшуючи небезпеку пошкодження внутрішніх органів при рухах).

3. Двобічносиметричність (тіло хордових можна поділити серединною площиною на дві половини, які є ніби дзеркальним відображенням одна одної).

4. Тришаровість (під час зародкового розвитку у них закладаються три зародкових листки: екто-, ендо- і мезодерма).

Ознаки хордових, які властиві лише їм

1. Наявність хорди. Хорда – внутрішній осьовий скелет, пружний еластичний тяж, що проходить уздовж усього тіла і є його віссю. Розвивається цей утвір з ендодерми, у нижчих хордових (ланцетник, деякі риби) зберігається все життя, а у вищих замінюється на хребет.

2. Нервова система трубчастого типу. Нервова трубка має ектодермальне походження, розташовується над хордою і має невроцель – внутрішню порожнину. Передній відділ нервової трубки майже в усіх хордових тварин потовщується, утворюючи головний мозок.

3. Травна трубка під хордою. Основними відділами є передня, середня і задня кишка.

4. Наявність зябрових щілин. Це два ряди отворів, що пронизують передній відділ кишки – глотку і з'єднують її порожнину із зовнішнім середовищем. Зяброві щілини зберігаються в нижчих хордових усе життя. У вищих – є лише в зародковій стадії і впродовж ембріогенезу заростають або перетворюються в слухові кісточки та під'язиковий скелет.

5. Серце – у черевній частині тіла, під хордою і травною трубкою. У ланцетника серця немає, його замінює скоротлива черевна аорта. У всіх інших серце є і може мати 2-4 камери.

6. Органи виділення – нирки. Ці органи виділення є видозміненими метанефридіями.

7. Шкіра є покривною системою, яка складається з двох шарів: епітелію і власне дерми. У шкірі розвинені залози.

8. Нейрула як стадія ембріонального розвитку з'являється, оскільки відбувається закладка нервової трубки в складі осьового комплексу органів.

Тип Хордові об'єднує три підтипи.

Підтип І. Безчерепні – найбільш примітивні із сучасних хордових, дуже мало відрізняються від своїх предків, спільних для них і для хребетних. Безчерепні – це хордові тварини, характерною ознакою яких є збереження хорди і нервової трубки впродовж усього життя. У цих тварин немає черепа та будь-яких зачатків хребців.

Підтип II. Личинкохордові, або покривники, які суттєво відрізняються від типових хордових і мають їх ознаки лише в личинковій стадіії.

Підтип III. Черепні, або Хребетні, найбільш високоорганізовані хордові, що перейшли до активного способу живлення. У процесі їх еволюції значно вдосконалилися головний мозок, органи чуттів, кровоносна та інші системи.