Живі організми як особливе середовище існування

«Живі організми як особливе середовище існування»

Організм як середовище існування за своїми властивостями істотно відрізняється від інших. Якщо на організми, які живуть на поверхні інших істот, впливають різні чинники довкілля, то на ті, що мешкають у середині організму хазяїна, ці чинники діють лише опосередковано. В ролі хазяїна можуть бути будь-які організми – від бактерій до квіткових рослин і ссавців.

         Симбіоз – це усі форми співіснування різних видів.

Симбіоз може ґрунтуватися на:

1)    Трофічних взаємозв’язках (коли організм хазяїна або залишки його їжі чи продукти життєдіяльності слугують для живлення симбіонта)

2)    На просторових (оселення одного організму всередині або на поверхні іншого чи спільне використання певних місцеіснувань).

Симбіоз може бути:

1)    Облігатним (обов’язковим)

2)    Факультативним (необов’язковим).

Залежно від характеру взаємозв’язків симбіоз поділяють на різні типи:

-         Паразитизм,

-         Коменсалізм,

-         Мутуалізм.

Паразитизм – це такий тип взаємозв’язків між різними видами, за якого один із них (паразит) тривалий час використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення та середовище існування, частково чи повністю покладаючи на нього регуляцію своїх взаємовідносин з довкіллям.

Паразитизм трапляється серед різних груп організмів: тварин (найпростіші, плоскі, круглі, кільчасті черви, молюски, членистоногі тощо), бактерій, грибів (борошнисто-росяні, трутовики, ріжки, сажки тощо) і навіть квіткових рослин (повитиця). Всі віруси – внутрішньоклітинні паразити.

Паразитизм є прикладом антагоністичних взаємозв’язків між організмами: хазяїн за допомогою імунних та інших захисних реакцій намагається позбутися паразитів, а ті, в свою чергу – їх послабити або ж їх повністю нейтралізувати.

Протягом коеволюції (спряженої) паразита і хазяїна відбувається їхнє взаємне пристосування, а гострота антагоністичних взаємозв’язків зменшується.

Адаптації:

1)    Спрощення або повна редукція певних органів чи систем (травна система, органи чуття).

2)    Добре розвинені органи прикріплення (присоски, гачки)

3)    Значна плодючість, «закон великої кількості яєць» (самка аскариди продукує 240 000 яєць за добу, бичачий ціп'як – 10 000 000 000 протягом життя.

4)    Складні життєві цикли (чергування остаточних і проміжних хазяїв)

5)    Анаеробне дихання

Паразити, які можуть проникати у будь-які органи та тканини хазяїна, забезпечені значними запасами їжі. Тому вони значно більші за розмірами, ніж близькі групи, що живуть вільно в природі (круглі черви ендопаразити можуть досягати 8 м, а вільноживучі – кількох міліметрів).

         Паразити відіграють певну роль в біоценозах. Одні з них, мало шкідливі для місцевих видів, спричинюють тяжкі захворювання особин видів, невластивих даному біоценозу (трипаносома, що мешкає в крові антилоп, потрапивши в організм людини спричинює смертельну сонну хворобу), таким чином захищаючи біоценоз від вторгнень чужих йому видів.

         Коменсалізм – це такий тип взаємозв’язків різних видів, за якого один із них (коменсал) використовує їжу чи житло іншого (хазяїна), не завдаючи останньому помітної шкоди.

         Коменсалізм може проявлятися у формах:

-         Квартирантства – використання коменсалом для оселення організму хазяїна.

-         Нахлібництва – використання залишків їжі хазяїна.

Мутуалізм  - це такий тип співіснування різних видів, від якого вони взаємно дістають користь.

Часто види, які перебувають у мутуалістичних зв’язках, не можуть існувати окремо. Наприклад, деякі одноклітинні джгутикові тварини постійно мешкають у кишечнику комах. Джгутикові виробляють целюлозу, який розщеплює целюлозу. Постачаючи своєму хазяїну поживні речовини, вони самі знаходять в його кишечнику їжу та захист від несприятливих умов довкілля. Якщо комах штучно позбавити мутуалістів, вони загинуть від голоду, навіть за достатньої кількості їжі.

Домашнє завдання

§28, конспект.

Підготувати реферат на тему: «Паразити людини» - за бажанням.