Бактеріальні захворювання

Збудник ботулізму

Ботулізм – це є отруєння токсинами бактерій, що характеризується ураженням переважно центральної та вегетативної нервової системи.

Провідна роль у патогенезі належить токсину, який проникає в організм людини через кишково-шлунковий тракт. Токсин вибірково уражає холінергічні відділи нервової системи. Інкубаційний період коливається від кількох годин до 2-5 днів.

Прогноз тяжкий, навіть при сучасних методах терапії, летальність становить 15-30%.

Збудник бруцельозу

Бруцельоз – це є інфекційна хвороба з переважним ураженням опорно-рухового апарату, нервової і статевої системи.

Зараження людей відбувається аліментарним шляхом (через молоко і молочні продукти) або при контакті з тваринами.

В організм людини збудник проникає через шкіру або через слизові оболонки і поширюється лімфатичними судинами. Із крові збудник потрапяє до органів ретикулоендотеліальної системи (печінка, селезінка, кістковий мозок, лімфатичні вузли), в яких формуються переважно вторинні вогнища інфекцій.

Хворий на дифтерію

Вони є джерелом тривалої бактеріємії.

Збудник дифтерії

Дифтерія – це є гостра інфекційна хвороба, яка характеризується запальним процесом у зіві, гортані, трахеї, інколи в інших органах з утворенням фібринових нальотів і явищами інтоксикації. Джерелом інфекції – є хвора людина або бактероносій токсигенних штамів збудника. Основний механізм передачі інфекції – повітряно-крапельний; передача збудника через інші предмети відіграє другорядну роль. Інкубаційний період триває від 2 до 10 днів.

Збудник ієрсиніозу

Ієрсиніоз – це є гостре інфекційне захворювання, яке викликається Yersinia enterocolitica та характеризується симптомами інтоксикації, ураженням кишково-шлункового тракту, печінки, суглобів та інших органів та систем.

Захворювання Лайма

Захворювання Лайма – це є запальне захворювання, яке спричинюється спірохетами і переноситься кліщами. Клінічно характеризується раннім ураженням шкіри та хронічною мігруючою еритемою, після чого через кілька тижнів або місяців після зараження можуть розвинутися патологічні зміни нервової системи, серця і суглобів.

Коклюшна паличка

Коклюш -  це є гостре інфекційне захворювання, яке характеризується циклічним перебігом і нападами спазмолітичного кашлю.

Джерелом інфекції  є хвора людина; хворі виділяють збудника до 4-6 тижнів хвороби. Зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом.

Основним хвороботворним є токсична речовина, яка утворюється коклюшною паличкою і зумовлює подразнення нервових рецепторів слизової оболонки дихальних шляхів, що викликає кашлевий рефлекс. Спостерігається загальна токсична дія, головним чином на нервову системи, що проявляється вираженою схильністю до генералізованого судинного спазму (артеріальної гіпертензії), спазму дрібних бронхів, голосової щілини, судомних посмикувань, нападів клонічним судом скелетних м’язів.

Інкубаційний період триває від  2 до 15 днів (частіше 5-9 днів). Три періоди: катаральний (3-14  днів), спазматичний кашель (3-5 тижнів), завершення кашлю (1-3 тижня).

Хворий на ку-гарячку

Ку-гарячка – це є гостре інфекційне захворювання, що спричинюється рикетсіями Бернета.

Таке захворювання поширюється в Австралії, Америці, в Європі і Азії.

Передається повітряно-крапельним; аліментарним або контактним шляхом; характеризується ураженням ретикулоендотеліальної системи, інтоксикацією, гарячкою, часто – інтенсивною пневмонією.

Збудник лептоспірозу

Лептоспіроз – це є гостре інфекційне захворювання, які спричинюються лептоспірами, живителями яких, є різного виду тварини, які є представниками виду тварин 4 класів хребетних – ссавців, земноводних, плазунів і птахів; зараження людей відбувається через воду відкритих водойм, яка заражена тваринами.

Захворювання має виражену сезонність – від червня по серпень. Лептоспіри можуть проникати в організм людини через шкіру та слизові оболонки, інкубаційний період 3-20 днів, частіше 6-14 днів.

Таке захворювання проявляється ураженням печінки, нирок, кровоносних капілярів. Клінічна картина характеризується різноманітністю від короткочасного гарячкового стану до тяжких форм з летальним результатом; спостерігається гарячка, інтоксикація, жовтяниця, симптоми ураження ц.н.с., психічні розлади, симптоми ураження нирок.

Менінгокок - збудник менінгіту

Менінгіт – це є запалення оболонок головного та спинного мозгу.

Менінгококова інфекція – це є інфекційне захворювання, яке спричинюються менінгококом. Єдиним джерелом інфекції є людина. Механізм передачі – аерогонним, характеризується локальним ураженням слизової оболонки носоглотки, запалення м’яких мозкових оболонок.

Збудник паратифу В

Паратифи А і В – гострі кишкові інфекційні захворювання, що спричинюються сальмонелами; за клінічною картиною схожі до черевного тифу.

Судоми при правцю

Правець – це є ранова інфекційна хвороба, яка спричинюється токсином; джерелом збудника інфекції є тварина і людина, у кишечнику яких сапрофітує збудник; через фекальні маси тварин збудник розсіюється в оточуючому середовищі.
Захворювання виникає лише при проникненні збудника в організм через ранову поверхню при пораненнях, опіках, відмороженнях, постабортальних порушеннях слизової оболонки матки, інколи через операційні чи пупкові рани і ін.
Існує три способи поширення правцевого токсину в організмі – через оточуючі тканини, через лімфатичну систему, через нервові стовбури.
Інкубаційний період становить у середньому 6-14 днів, з коливанням від кількох годин до 1 місяця.
Виділяють форми перебігу захворювання: дуже тяжку, тяжку, середньотяжку і легка форма.Тяжкість перебігу визначається вираженістю судомного синдрому, частотою і швидкістю появи судом від початку хвороби, температурною реакцією, станом серцево-судинної системи та дихання, наявніст ускладнень.

Хворий на проказу

Проказа (Лепра) – це є хронічна генералізована інфекційна хвороба, яка спричинюється мікобактеріями лепри; єдиним резервуаром і джерелом лепрозної інфекції є хвора людина; вважається, що шляхами передачі лепри є повітряно-крапельний шлях і через шкіру.
Інкубаційний період складає 3-7 років, інколи інкубаційний період триває 15-20 років; характеризується ураженням шкіри, перифирійної нервової системи, очей та деяких внутрішніх органів.

Симптоми рожи

Рожа – це є інфекційне захворювання із загальною інтоксикацією і запальним ураженням шкіри. Збудником такого захворювання є стрептокок, який проникає через пошкоджені ділянки шкіри.
Рожа  може розвиватися і як ускладнення гнійної рани. Таке інфекційне захворювання може супроводжуватися такими симптомами, як: озноб, головний біль, блювання, температура тіла 39— 40°С; яскраве почервоніння  може з'являтися на ураженій шкірі, почервоніла ділянка злегка підноситься над рівнем здорової шкіри, швидко збільшується, викликаючи паління і біль.
Місцями рожі є найчастіше на обличчі, гомілках і статевих органах. Бешихове запалення може переходити з одного місця на інше. Захворювання проявляється у вигляді окремих випадків. Інкубаційний період від 3-5 днів.
Можуть виникати рецидиви рожі в період від кінця захворювання до 2 років. При виникненні частих рецидивах рожі лихоманка невелика протягом 1-2 днів, стан хворого залишається задовільним, ураження шкіри у вигляді окремих неяскравих плям без набряку. Такому захворюванні притаманні гнійні ускладнення у вигляді: абсцесів, флегмон, отитів, тромбофлебіту.

Сальмонела

Сальмонельоз – це є гостре інфекційне захворювання, яке характеризується переважним ураженням шлунково-кишкового тракту; збудниками захворювання є мікроорганізми, що належать до роду Salmonella; джерелом інфекції при сальмонельозі є різні тварини; можливе також зараження від людини – хворого і носія сальмонел. Інкубаційний період коливається від кількох годин до 2-3 днів, частіше близько 24 годин.

Розрізняються такі клінічні форми:

1.    гастроінтестинальна, яка має перебіг за гастритичним, гастроентеретичним і гастроентероколітичним варіантами;

2.    генералізована форма, з тифоподібним і септико-піємічним варіантом пербігу;

3.    бактеріоносійство;

4.    гастроінтестинальна форма (характеризується переважанням диспептичних симтомів, інтоксикації та гарячки);

5.    гастритична форма (характеризується повторним блюванням, відчуттям важкості та болями в епігастральній ділянці, відрижкою, помірним зневодненням).

Сибірка

Сибірка – це є висококонтагіозне захворювання тварин, яке передається людині при контакті з тваринами, або їх продуктами. Спори такого будника є надзвичайно стійкими до зовнішньої дії і зберігають життєздатність у грунті і тваринних продуктах протягом 10 років. Вдихання таких спор за несприятливих умов (наприклад, на фоні гострої распіраторної інфекції) призводить до легеневої  форми сибірки. Інкубаційний період може продовжуватися від 12 годин до 5 діб. Розрізняють: шкірну, легеневу і шлунково-кишкову форми сибірки.
Шкірна форма – починається з розвитку червоно-коричневих папул, які збільшуються і оточені вираженою еритемою, потім виникає центральне виразкування з виділенням серозно-кров’янистого ескудату і утворенням чорного струпа. Може виникати лімфоаденопатія, гарячка, нудота і блювання.
Легенева форма - виникає внаслідок швидкого утворенням спор у лімфатичних вузлах середостіння. Розвивається тяжкий лімодентіт, який розповсюджується на оточуючі тканини середостіння. Спостерігається набряк легень, плевральний випіт, клінічна картина спочатку нагадує грип, гарячка наростає, протягом кількох діб виникають тяжкі порушення дихання, ціаноз, шок, кома.
Шлунково-кишкова форма – виникає при вживанні зараженого м’яса, якщо є порушення цілісності слизової оболонки глотки, шлунка або кишечника, що сприяє проникнення збудника в стінку. Токсин, що виділяється, викликає геморагічний некроз, який розповсюджується на відповідні лімфатичні вузли, брижі, розвивається септицемія з летальним результатом.

Скарлатина

Скарлатина – це є гостре інфекційне захворювання. Яке спричинюється токсикогенними і вірулентними гемолітичними стрептококами. Джерелом зараження є хворий або бактеріоносій, повітряно-крапельним шляхом, інкубаційний період триває від 1 - 12 днів, частіше 2-7 дня.

Висипний тиф

Тиф висипний – це є епідемічне інфекційне захворювання, збудником якого є рикетсія Провачека; єдиним джерелом інфекції є хвора людина, яка залишається джерелом зараження протягом 20-21 днів, тобто останніх 2 днів інкубації. Переносником збудників є білизняна воша, також можуть переносити збудника головна та лобкова воші, але їх епідеміологічна роль незначна. Характеризується циклічним перебігом з гарячкою, специфічною екзантемою, ураженнями ц.н.с. та кровоносних судин. Це захворювання може ускладнюватися колапсом, пневмонією, міокардитом, тромбофлебітами, тромбоемболіями, пореннями мозкового кровообігу, інфарктом міокарда, пізніми психозами, вторинною гнійною інфекцією.

Збудник черевного тифу

Черевий тиф – це є гостре інфекційне захворювання, яке спричинюється сальмонелою. Джерелом збудників інфекції є хворий або бактеріоносій. Захворювання розвивається лише при потраплянні в шлунковий-кишковий тракт від 10 млн до 1 млрд мікробних клітин. Проникання збудника відбувається в тонкій кишці, де розвивається специфічний черевнотифозний ентерит.

Розрізняється 5 стадій таких змін:

1.    гостре продуктивне запалення з утворенням тифозних вузликів і тифозних гранульом;

2.    стадія некрозу паєрових бляшок;

3.    стадія утворення виразок;

4.    стадія чистих виразок;

5.    стадія загоювання виразок.

Тривалість інкубаціного періоду (8-14 діб) обернено пропорційна кількість збудників, які потрапили в організм. Захворювання починається із підвищенням температури, головним болем, втратою апетиту, фарингітом, запорами та болями в ділянках черева. Інколи спостерігається розлади сучовипускання, носові кровотечі, сухий кашель. Без лікування температура поступово наростає протягом 2-3 діб і залишається високою (39-40˚С) ще 10-14 діб, після чого до кінця 3-го тижня поступово спадає, досягаючи на 4-й тиждень захворювання нормальних показників.

Збудник чуми

Чума – це є гостра інфекційна хвороба, що характеризується тяжкою інтоксикацією, гарячкою, ураженням лімфатичної системи і легень, належить до карантинних інфекцій. Збудником чуми – є чумна паличка. В організм людини збудник проникає через шкіру, дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт. При проникненні через шкіру в ній інколи розвивається специфічна реакція, яка лише інколи являє собою пустулу або виразку; частіше чумна паличка з током лімфи досягає найближчих лімфатичних вузлів, спричинюючи в них і оточуючих тканинах геморагічно-некротичне запалення. Васлідок розпаду мікроба вивільняються ендотоксини. Які зумовлюють інтоксикацію. У подальшому збудник потрапляє в кров і розноситься по всьому організмі. Інкубаційний період, як правило, триває 2-3 дні, при легеневій формі він скорочується. У прищіплених він продовжується від 8-10 діб.