мітоз (відео)

карти по екології для 2 курсу

тести до теми "Органели клітини"

Тема: Органели

Варіант 1

1.      З двох субодиниць складаються: а) лізосоми, б) пероксисоми, в) рибосоми, г) ЕПС

2.      До двомембранних органел належать: а) апарат Гольджі, б) клітинний центр, в) рибосоми, г) мітохондрії

3.      Рибосоми утворюються у: а) вакуолях, б) ядерці, в) апараті Гольджі, г) ЕПС

4.      Строма входить до складу: а) пластид, б) мітохондрій, в) вакуоль, г) апарату Гольджі

5.      АТФ синтезує: а) апарат Гольджі, б) хлоропласт, в) рибосома, г) мітохондрія

6.      До одномембранних органел не належить: а) рибосоми, б) ЕПС, в) вакуолі, г) лізосоми

7.      Органели, які розкладають, перетравлюють, знешкоджують непотрібні клітині речовини: а) пероксисоми,б) лізосоми, в) вакуолі, г) центріолі

8.      Мітохондрії здійснюють: а) транспорт речовин, б) синтез вуглеводів, в) внутрішньоклітинне дихання, г) утворення лізосом.

9.      До безбарвних пластид належать: а) хлоропласти, б) хромопласти, в) лейкопласти, г) грануло пласти.

10.   Рибосоми здійснюють: а) фотосинтез, б) біосинтез білку, в) внутрішньоклітинне дихання, г) транспорт ліпідів.

Варіант 2

1.      Біосинтез білку здійснюють: а) вакуолі, б) лізосоми, в) мітохондрії, г) рибосоми.

2.      До двомембранних органел належать: а) клітинний центр, б) хромопласти, в) ЕПС, г) апарат Гольджі

3.      Органели, основна функція яких є синтез і транспорт речовин це: а) ЕПС, б) вакуолі, в) лейкопласти, г) пероксисоми.

4.      Фотосинтез здійснюють: а) вакуолі, б) лейкопласти, в) хлоропласти, г) хромопласти.

5.      Кристи містятьсу в: а) пластидах, б) зернистій ЕПС, в) апараті Гольджі, г) мітохондріях.

6.      Одна з основних функцій мітохондрій: а) енергетична, б) транспортна, в) запасаюча, г) теплоізоляційна.

7.      Клітинний центр належить до: а) органел руху, б) не мембранних, в) двомембранних, г) одномембранних органел

8.      Подвійною мембраною вкриті: а) лізосоми, б) рибосоми, в) пероксисоми, г) хлоропласти.

9.      Лізосоми утворюються у: а) ядерці, б) апараті Гольджі, в) ендоплазматичній сітці, г) мітохондріях

10.  Зерниста ЕПС синтезує: а) білки, б) нуклеїнові кислоти, в) вуглеводи, г) ліпіди.

Перемога!!! =))

Одномембранні органели

До одномембранних органел належать:
- ендоплазматична сітка, ендоплазматичний ретикулум;
- комплекс або апарат Гольджі;
- лізосоми;
- вакуолі;
- пероксисоми.

ЕПС - внутріклітинна органела еукаріотичних клітин, що представляє собою розгалуджену систему з оточених однією мембраною сплющених порожнин, бульбашок і канальців, цистерн, трубочок, везикул. Везикули – маленькі, оточені мембраною пухирці, що забезпечують перенесення тих речовин, що синтезуються.

Площа мембран ендоплазматичного ретикулума складає більше половини загальної площі всіх мембран клітини. Мембрана ЕПР морфологічно ідентична оболонці клітинного ядра і складає з нею одне ціле. Таким чином, порожнини ендоплазматичного ретикулума відкриваються в міжмембранну порожнину ядерної оболонки

Ендоплазматичний ретикулум не є стабільною структурою і схильний до частих змін.

Виділяють два типи ЕПР:

-         шорсткий (гранулярний) ендоплазматичний ретикулум

-          гладкий (агранулярний) ендоплазматичний ретикулум.

 На поверхні шорсткого ендоплазматичного ретикулума знаходиться велика кількість рибосом, які відсутні на поверхні гладкого ЕПР.

Шорсткий та гладкий ендоплазматичний ретикулум виконують деякі різні функції в клітині. Шорсткий ендоплазматичний ретикулум має дві функції: синтез білків і виробництво мембран. Гладкий ендоплазматичний ретикулум бере участь в багатьох процесах метаболізму. Ферменти гладкого ендоплазматичного ретикулума беруть участь в синтезі ліпідів і фосфоліпідів, жирних кислот і стероїдів. Також агранулярний ендоплазматичний ретикулум грає важливу роль у вуглеводному обміні, знезараженні клітин і запасанні кальцію.

Функції обох типів ЕПС пов’язані із синтезом і транспортом речовин.

         

Комплекс Ґольджі, (апарат Ґольджі, тільце Ґольджі) - одномембранна органела, утворена із десятків сплющених дископодібних цистерн, мішечків, трубочок, везикул.

Внутрішній між мембранний простір заповнений матриксом, який містить спеціальні ферменти.

Апарат Гольджі має дві зони:

1)    Зона формування – сюди за допомогою везикул надходить матеріал, який синтезується в ЕПС.

2)    Зона дозрівання – тут формується секрет і секреторні мішечки.

Цей секрет накопичується на термінальних ділянках АГ, звідки відбруньковуються секреторні везикули. Зазвичай ці везикули переносять секрет за межі клітини.

Функції АГ:

1.     Накопичення та модифікування макромолекул,  які синтезуються в ЕПС.

2.     Утворення складних секретів і секреторних везикул.

3.     Синтез і модифікація вуглеводів, утворення глюкопротеїдів.

4.     Утворення лізосом.

5.     Утворення пероксидом.

6.     Оновлення плазмалеми (завдяки утворенню мембранних везикул, які надалі зливаються з клітинною мембраною).

Вакуолі – це великі пухирці або порожнини цитоплазмі рослинних клітин, заповнені водним вмістом.

    Тонопласт – це мембрана товщиною 4-6 нм, що оточує вакуолю.

    Клітинний сік – внутрішній водний розчин вакуолі, який містить розчинені солі, цукри, органічні кислоти, пігменти, амінокислоти, білки та інші органічні і неорганічні речовини. Хімічний склад і концентрація клітинного соку дуже  мінливі.

    Вакуолі відіграють основну роль у поглинанні води рослинними клітинами.

Вода зазвичай надходить у концентрований клітинний сік шляхом осмосу. У результаті в клітині розвивається тургор ний тиск і цитоплазма притискається до клітинної стінки.

Пігменти, що можуть міститися в клітинному соку визначають забарвлення плодів, квіток.

В вакуолях можуть накопичуватися продукти метаболізму. Алкалоїди і таніни виконують захисну функцію, запобігаючи виїданню таких рослин тваринами.

Деякі компоненти клітинного  соку (сахароза, мінеральні солі) відіграють роль запасних поживних речовин.

Клітинний сік може містити фітогормони, фітонциди, ферменти.

Лізосоми – невеликі круглі тільця, відмежовані мембраною. В лізосомах містяться ферменти що розщеплюють білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти.

Маючи здатність активно перетравлювати  поживні речовини, лізосоми беруть участь у видаленні частин клітини, цілих клітин та органів, що відмирають у процесі життєдіяльності.

Пероксисоми – це універсальний органоїд еукаріотичних клітин, мембранні бульбашки діаметром 0,15 – 0,25мкм. Функція пероксисомрозщеплення дволанцюгових жирних кислот, які надходять до клітин  з їжею.

геохронологічна таблиця "Історичний розвиток живих організмів"

Тривалість, млн. років, період Клімат (глобальні геологічні зміни) Розвиток органічного світу світ рослин світ тварин Архейська ера (900 млн. років) Активна вулканічна діяльність. Анаеробні умови життя на мілководді Виникнення життя на Землі. Поява перших клітин — початок біологічної еволюції. Сліди життя незначні. Виявлено залишки анаеробних автотрофних попередників синьозелених (ціаней), зелених водоростей, бактерій. Перші стоматоліти Протерозойська ера (ера раннього життя, 2000 млн. років) Поверхня планети являла собою голу пустиню. Часті зледеніння, активне утворення осадових порід Поширення переважно одноклітинних водоростей Виникли всі типи безхребетних тварин. Особливо поширені найпростіші кишковопорожнинні, губки, предки трилобітів, голкошкірих і, можливо, перші представники хордових — безчерепні Палеозойська ера (790-810 млн. років) Кембрійськ 80±20 Зледеніння змінюється помірно вологим, потім сухим кліматом Дивергентна еволюція водоростей, виникнення багатоклітинних форм Розквіт морських безхребетних, особливо трилобітів. Поява організмів з мінералізованим скелетом Ордовицьки 490 Більша частина суші зайнята морем, гороутворення Виняткова різноманітність водоростей Поява перших хребетних — безчерепних, панування трилобітів, голкошкірих Силурійський35 Спочатку сухий, потім вологий, гороутворення, перші коралові рифи В кінці періоду — вихід рослин на сушу — поява псилофітів (риніофітів) Бурхливий розвиток коралів і трилобітів. Давні риби — акантоди і перші наземні тварини-скорпіони; вимирають деякі групи коралів Девонський 55 Зміна сухих і дощових сезонів, зледеніння на території сучасних Південної Африки і Америки Розвиток, потім вимирання псилофітів, виникнення основних груп спорових рослин, примітивних голонасінних. Виникнення грибів Поява риб усіх відомих систематичних груп. Вимирання значної кількості безхребетних і більшості безчерепних. На суші павуки, скорпіони, перші хребетні — стегоцефали Кам'яновугільний (карбон) 65±10 Поширення лісових боліт. Рівномірно вологий клімат змінюється в кінці посушливим На суші — ліси з переважанням спорових рослин, поява перших хвойних. У болотах нагромаджується велика кількість рослинних залишків Поширення форамініфер, коралів, молюсків. Розквіт земноводних, поява перших рептилій — котилозаврів, літаючих комах, легеневих молюсків, скорочення чисельності трилобітів Пермський 50±10 Різка зональність клімату, завершення горотворчих процесів карбону Зникнення лісів карбону за рахунок вимирання деревовидних папоротей, хвощів і плаунів. Поширення хвойних у Північній півкулі Швидкий розвиток рептилій, виникнення звіроподібних ящу рів, вимирання трилобітів і скорочення кількості рядів інших безхребетних і хребетних Мезозойська ера (средней жизни, 165 млн. років) Тріасовий 30-40 Послаблення клі матичної зональності. Початок руху материків Поширення папо ротеподібних. Вимирають насінні папороті Починається вік динозаврів; з'являються черепахи, крокодили та ін. Виникнення першиїх ссавців, справжніх кісткових риб Юрський 60 Спочатку вологий клімат змінюється посушливим на екваторі Широко поширені папороті і голонасінні, з'являється добре виражена боатніко- географічна зональність В океані виникають головоногі, голкошкірі. Панування плазунів всюди, у кінці періоду — археоптерикси Крейдяний 70 Похолодання клімату, збільшення площі. Світового океану Скорочується чисельність папоротей, голонасінних, поява перших покритонасінних рослин Поява справжніх птахів, нижчих ссавців, розквіт комах, вимирання великих рептилій Кайнозойська ера (ера нового життя, 67 млн. років) Палеогеновий (нижньотретинний) 41±2 Інтенсивне гороутво рення. Рух материків, відокрмелюються Каспійське, Чорне, Середземне моря Панування покритонасінних рослин, склад флори близький до сучасного, в кінці періоду з'являються тундра і тайга. Зберігається значна кількість груп, що виникли у Крейдяному періоді Широка дивергенція птахів. Розквіт комах. Визначаються центри розвитку рослин і тварин в південній Америці. На суші; хвостаті і безхвості амфібії, крокодили, ящірки, змії і черепахи. Поширюються кісткові риби, що займають прісноводні водойми і моря, вимирають головоногі молюски, на суші усі класи хребетних, з'являються примати Неогеновий (верхньотретинний) 23 Встановлюється рівномірний теплий клімат Антропогеновий 1,5-2 Неодноразові зміни потеплінь і похолодань. Великі зледеніння в середніх широтах Північної півкуль Рослинний світ набуває сучасного вигляду, формуються існуючі нині групи Поява і розвиток людини. Тваринний світ набуває сучасного характеру