вівторок, 1 жовтня 2013 р.

Біоценоз


 
План – конспект
 заняття з біології на тему:
«Біоценоз і його структура»




  
Хід уроку
1.     Організаційний етап
2.     Актуалізація опорних знань
Опитування
Що таке популяційні хвилі?
Чим спричинені популяційні хвилі?
Які бувають популяційні хвилі?
Що таке негативний і позитивний приріст популяції?
Від чого залежить народжуваність і смертність особин популяції?
Що таке ємність середовища існування?
3.     Вивчення нового матеріалу
Розповідь, бесіда, конспектування, пояснення.
         Кожен організм живе в оточенні безлічі інших організмів, вступає з ними в найрізноманітніші стосунки як з негативними, так і з позитивними для себе наслідками і врешті не може існувати без цього живого оточення.
         З одного боку, зв’язок з іншими організмами  - необхідна умова харчування і розмноження, можливість захисту, пом’якшення несприятливих умов середовища, а з іншого – це різноманітні небезпеки й часто безпосередня загроза існуванню індивідума. Це біотичні фактори.
Безпосереднє живе оточення організму складає його біоценотичне середовище.
Різноманітні живі організми не зустрічаються на Землі в будь-якому поєднанні, а утворюють певні співжиття, або угруповання, в які входять види, пристосовані до спільного існування.
Біоценоз – угруповання взаємно пов’язаних організмів, що населяють територію з однорідними умовами існування.
Основу біоценозів складають фотосинтезуючі організми.
Рослинні угруповання – фітоценози – визначають межі біоценозів.
Закони складання, функціонування і розвитку природних об’єднань живих істот:
1)    Угруповання завжди виникають з готових частин, що наявні в навколишньому середовищі.
2)    Частини угруповання змінні. Один вид може зайняти місце іншого з подібними екологічними вимогами, без шкоди системі.
3)    Система існує за рахунок урівноважування протилежно спрямованих сил.
4)    Угруповання засновані на кількісній регуляції чисельності одних видів іншими.
5)    Розміри систем визначаються зовнішніми причинами.
6)    Угруповання часто мають розпливчаті кордони, але реально існують у природі.
Біотоп – ділянка абіотичного середовища, яку займає біоценоз.
         Характеристика біоценозу:
1)    Видове різноманіття – визначається кількістю видів, популяції яких входять до його складу. Є незначне (пустелі) і багате (тропічні ліси) видове різноманіття. Найчисленніші види називають домінантними.
2)    Біомаса – сумарна маса особин різних видів у перерахунку на одиницю площі або об’єму.
3)    Продуктивність – біомаса, створена особинами всіх видів за одиницю часу. Є первинна і вторинна продуктивність. Первинна – біомаса, створена за одиницю часу автотрофними організмами, вторинна – гетеротрофними.
Структура біоценозу багатопланова і при її вивченні виділяють різні аспекти.
         Видова структура – різноманіття видів і співвідношення їхньої чисельності або маси. Розрізняють бідні і багаті на види біоценози. Видовий склад біоценозів залежить від тривалості їхнього існування, історії кожного біоценозу.
Просторова структура – розташування різних видів рослин у просторі – ярусністю. Розрізняють ярусність надземну і підземну. Завдяки ярусності у біоценозі знижується конкуренція рослин за світло.
Екологічна структура – певні співвідношення популяцій різних екологічних груп організмів.
За типом живлення: авто- , гетеро-, мікотрофи.  Серед гетеротрофів виділяють: сапротрофів, хижаків, паразитів, фітофагів, поліфагів.
Сапротрофи – організми, що живляться залишками інших  організмів чи продуктами їхньої життєдіяльності.
Хижаки – тварини, які ловлять, убивають і з’їдають тварин інших видів.
Паразити – на відміну від хижаків, тривалий час  використовують організм хазяїна як середовище життя і джерело живлення.
Фітофаги – організми, які живляться рослинами.
Поліфаги – гетеротрофні організми, здатні споживати різну за походженням  їжу (бурий ведмідь, дика свиня, сірий пацюк, рудий тарган). 
Типи взаємозв’язків між популяціями у біоценозі: взаємовигідні (мутуалістичні), нейтральні, антагоністичні.
При мутуалістичних – кожен з видів має певну користь.
За нейтральних – існування на спільній території популяцій двох видів жодний із них не відчуває на собі безпосереднього негативного чи позитивного впливу іншого. Наприклад, популяції хижаків різних видів, які живляться різними видами здобичі.
За антагоністичних взаємозв’язків – кожна з  взаємодіючих популяцій різних видів відчуває  негативний вплив іншої.
Взаємозв’язки популяцій хижака і здобичі, паразита і хазяїна можуть спричинити періодичні коливання їхньої чисельності. У процесі спряженої еволюції хижаків і здобичі відбувається їхнє взаємне пристосування: хижаки вдосконалюють способи полювання, а жертви – захисту й уникнення хижаків.
Конкуренція – взаємозв’язки між популяціями одного (внутрішньовидова) або різних (міжвидова) видів, за яких використання певного ресурсу довкілля одними з них зменшує його доступність для інших. Найгостріша конкуренція між представниками одного виду або різних видів з  подібними екологічними вимогами.
Закон конкурентного виключення – популяції двох видів з однаковими екологічними вимогами не можуть тривалий час існувати в одному біоценозі.
4.     Узагальнення та систематизація вивченого.
Бесіда
Чи можуть популяції різних видів існувати в природі відособлено?
Що таке біоценоз?
Що складає основу біоценозів?
Чим один біоценоз відрізняється від іншого?
Чим визначається видове різноманіття біоценозу?
 Чим біомаса біоценозу відрізняється від його продуктивності?
5.     Підведення підсумків уроку
Домашнє завдання
§32, вивчити конспект
Підготувати реферат на тему: «Типи взаємозв’язків між популяціями в біоценозі» - за бажанням.


Немає коментарів:

Дописати коментар